Сторінками історії закладу дошкільної освіти №2 "Подоляночка"
У 1988 році в м.Хмельницькому обласною радою було підписано дозвіл на будівництво нового дитячого садка у мікрорайоні «Сонячний». Після затвердження ряду проектів право на будівництво отримує Славутський завод силікатних стінових матеріалів. Будівництво йшло швидкими темпами. Ось і в молодому жилому масиві, серед лісу та багатоповерхівок, поряд з школою №1 та №3 виросло двохповерхове приміщення, яке нарікли на той час дитячим садком «Подоляночка». Площа під будівництво займала – 719,0 кв.м., приміщення мало 2 поверхи, площа забудови – 1365,5 кв.м., об’єм -5656,0 куб.м., заклад розрахований на 140 місць. Приміщення має підвал, площею – 148 кв.м.
Роботи здійснювалися слідуючими етапами:
-Підготовчий період
- Роботи на землі
- Підготовка та заливка фундаменту під будівництво.
- Будівництво приміщення та здійснення покрівлі
- Сантехнічні, електро та інші внутрішні роботи
- Благоустрій території площею 0,72 га.
В загальному будівництво тривало 6 місяців, де працювало 44 людини.
Історія ЗДО №2 «Подоляночка» розпочалась в 1991році, коли було завершено будівельні роботи, та 3 липня 1991 року право керувати новим дошкільним закладом надали Губаревій Ганні Іванівні, де вона вміло, віддано, творчо трудилася до 2 вересня 2010 року. Це людина, педагог якому відведено не одну сторінку в історії закладу.
Саме вона залишила гарний багатий спадок нам – молодим.
За 47 років педагогічної діяльності Ганна Іванівна має 123 нагороди.
Нажаль, стрімко і невпинно летять роки, їх зупинити ніхто не в змозі. Хоча оцінювати жінку по роках не коректно, та все ж роки їй вони не страшні: вона, як завжди, красива, толерантна, відверта та щира. Після керівної посади , Ганна Іванівна працювала вихователем. І тут вона творча. Її руки творять дива. Зайшовши до неї в групу, побачиш неоціненний скарб-це досвід, кинеш погляд вперед-побачиш, що енергія і творчий потенціал цього педагога, невичерпний. 47 років педагогічного стажу, а це системна, постійна, клопітка робота, у якій було все: досягнення,прикрощі, радість, тривога, переживання, любов дітей. Постійно в русі, ніколи не зупинятися перед досягнутим, мабуть, саме це надихає Ганну Іванівну на життя. Сьогодні, вона ще невпинно трудиться поруч з нами, вона сторож. А тому, саме вночі народжує нові ідеї, а вранішні години дивує нас цікавими виробами із природного матеріалу, бісеру, ниток та сірників. Тужить її душа за садком, і тому вона вложує свою любов до садка, людей у роботи, за три місяці трудилася над проектом «Мій рідний дитсадок». Із маленьких сірничків її руки зуміли відтворити весь заклад в цілому, від маленької шпаківні до великого двохповерхового приміщення, тут є все.
Працю Ганни Іванівни оцінили нагородами, яких у неї аж 123, гарними словами вдячності, а найдорожчий їй подарунок – це обійми маленьких вихованців. Коли вона заходить на подвір’я малеча вся гуртом біжить до неї, обіймає її за ноги, і дивлячись у вічі запитують: «Коли ви до нас прийдете?»
А вона погляне навколо , сльози підступлять , і відповість : «Скоро, діти, скоро…».
Сьогодні, для освіти, ВОНА - історія, а нам відданий помічник, мудрий порадник, працівникам прекрасний друг, гарна мама, щедра, добра бабуся, молода енергійна прабабуся і просто гарна людина.
Разом з нею 01 серпня 1991року була прийнята на посаду завідуючої господарством Ємець Юлія Іванівна.
У цей час дитячий садок ще підпорядковувався Славутському заводу силікатних стінових матеріалів.
2 вересня 1991року прийнято перших вихователів: Попович Марія Юріївна, Захожа Валентина Миколаївна, Цимбал Зінаїда Григорівна, Остапчук Валентина Федорівна, Власюк Жанна Миколаївна, Горбунова Валентина Григорівна. 24 вересня 1991року була прийнята музкерівником Васильєва Наталія Дмитрівна.
1 жовтня цього ж року місце медичної сестри зайняла Ляпіна Олена Василівна , а на посаду помічника вихователя прийняті Малявчик Тетяна Степанівна, Ковальчук Ніна Дмитрівна, Гавура Раїса Андріївна.
2 жовтня 1991року в заклад прийшов бухгалтер – Пермінова Галина Петрівна та вихователь- Андрущенко Галина Володимирівна.
Новоприйнятим працівникам прийшлося нелегко.Старанно,без норми робочого дня, працювали всі: вивозили сміття, розбивали та оформляли ігрові майданчики, робили клумби, робатки, городи, займалися оздобою та оформленням приміщення.
Щоб розпочати навчально – виховний процес пізніше були прийняті: вихователь-методист Остапчук Міра Йонівна, вихователь Броніч Антоніна Петрівна, помічник вихователя Демянчук Людмила Григорівна, праля Горобець Тетяна Іванівна та кухар Пилипчук Людмила Іванівна.
І тоді мрія малечі та молодих батьків, новозбудованого мікрорайону «Сонячний», збулася.
5 лютого 1992року в дитячий садок поступають перші діти.
Їх було 14. На 1січня 1993року в ясла-садку уже нараховувалось 173дитини.
В закладі було створено усі умови для перебування дошкільнят.
Поступово колектив поповнювала молодь .
Гарна музична зала
Оформлено приймальні
Закуплено спортивний інвентар
Почали працювати перші спортивні гуртки
Закуплено іграшки для малечі
В ігрових кімнатах для дітвори створено розвивальні осередки
Нові меблі прикрашали кожну групу
Згідно наказу Славутської міської Ради №34 від 27.01.1994 року було прийнято рішення “Про передачу заводом силікатних стінових матеріалів дитячого садка №2 міському відділу освіти ” - до 1.02.1994р.
Незабаром перший випуск дошкільнят, який відбувся в травні 1992року.
Їх було 18:
- Веремій Саша
- Войтюк Таня
- Ляпіна Анастасія
- Васильчук Андрій
- Лисюк Таня
- Дідушок Саша
- Дідушок Оля
- Гилянчук Оля
- Іванчук Саша
- Горобець Наташа
- Зарванська Віта
- Ситняк Оля
- Самольчук Володя
- Мельник Сергій
- Селютін Сергій
- Лукянчук Марина
- Рідкозуб Олена
- Коцюба Саша
- Глибович Петрик
Тут, в дитсадку діти ходили й до першого класу.
Нині ці діти уже дорослі і приводять до садка уже своїх дітей. А Горобець Наталя та Зарванська Віта обрали професію педагога, і на даний час працюють в дошкільних закладах Славути. Горобець Наталя Дмитрівна (Миколайчук) працює у рідному садочку вихователем, тут і виховується її друга донька. Вісім випускників водять у цей самий садок своїх дітей.
Уже в 1992 році маємо 21 випуск.
Тривалий час з 2010року по 2015 рік в дошкільному навчальному закладі ясла-садку № 2 «Подоляночка» працювала завідувачем Людмила Сергіївна Курельчук.
Людмила Сергіївна — талановитий, мудрий і толерантний керівник. Це незвичайна людина виняткової душевної краси і гармонії, особистість, сповнена активності, енергійності, наполегливості. Має золоті руки та душу, дійсно, – від батька-матері та Бога. Вона володіє такою світлою енергетикою, що її вистачає для всіх. Як педагог, вона любила своїх вихованців, мала радість від спілкування з ними, вірила у те, що кожен із них зможе стати гарною людиною. Для працівників вона — вимогливий керівник, щирий співрозмовник і компетентний наставник, готовий прийти на допомогу у будь-яку хвилину. Вона завжди зрозуміє, підбадьорить, підтримає влучним словом.
Під її вдалим керівництвом спільними зусиллями колективу закладу, батьківської громади було зроблено багато: осучаснено групи: спальні, туалетні, ігрові кімнати(постелено лінолеум, пофарбовано стіни, замінено обої); створено «Кімнату здоровя», «Кабінет корекційної освіти», музей козацької слави, студію «Дивосвіт»; зроблено капітальні ремонтні роботи на харчоблоці, пральні; встановлено огорожу; проведено часткову заміну вікон, встановлено нові вхідні двері; оздоблено ігрові майданчики і т.д.
Повсякденна клопітка діяльність на відповідальній посаді вимагала повної відданості справі, наполегливості, подолання труднощів, високого професіоналізму. Із честю Л.С.Курельчук заслужила глибоку пошану серед людей, даруючи їм не тільки свої знання і досвід, але й тепло своєї душі.
На даний час наш дошкільний навчальний заклад наймолодший у місті – нам 22 роки. Ми сучасні, а тому динамічні, маємо позитивний простір і спільну мету.
З 1 вересня 2015року заклад очолила молода, творча, енергійна завідувач Дідушок Ольга Іванівна
На сьогодні директором закладу є Олена ШЕВЧУК