ЗДО №2 "Подоляночка" м.Славута

Сторінками історії закладу дошкільної освіти №2 "Подоляночка"

У 1988 році в м.Хмельницькому обласною радою було підписано дозвіл на будівництво нового дитячого садка у мікрорайоні «Сонячний». Після затвердження ряду проектів право на будівництво отримує Славутський завод силікатних стінових матеріалів. Будівництво йшло швидкими темпами. Ось і в молодому жилому масиві, серед лісу та багатоповерхівок, поряд з школою №1 та №3 виросло двохповерхове приміщення, яке нарікли на той час дитячим садком «Подоляночка». Площа під будівництво займала – 719,0 кв.м., приміщення мало 2 поверхи, площа забудови – 1365,5 кв.м., об’єм -5656,0 куб.м., заклад розрахований на 140 місць. Приміщення має підвал, площею – 148 кв.м.

Роботи здійснювалися слідуючими етапами:

-Підготовчий період

- Роботи на землі

- Підготовка та заливка фундаменту під будівництво.

- Будівництво приміщення та здійснення покрівлі

- Сантехнічні, електро та інші внутрішні роботи

- Благоустрій території площею 0,72 га.

В загальному будівництво тривало 6 місяців, де працювало 44 людини.

Історія ЗДО №2 «Подоляночка» розпочалась в 1991році, коли було завершено будівельні роботи, та 3 липня 1991 року право керувати новим дошкільним закладом надали Губаревій Ганні Іванівні, де вона вміло, віддано, творчо трудилася до 2 вересня 2010 року. Це людина, педагог якому відведено не одну сторінку в історії закладу.

Саме вона залишила гарний багатий спадок нам – молодим.

За 47 років педагогічної діяльності Ганна Іванівна має 123 нагороди.

Нажаль, стрімко і невпинно летять роки, їх зупинити ніхто не в змозі. Хоча оцінювати жінку по роках не коректно, та все ж роки їй вони не страшні: вона, як завжди, красива, толерантна, відверта та щира. Після керівної посади , Ганна Іванівна працювала вихователем. І тут вона творча. Її руки творять дива. Зайшовши до неї в групу, побачиш неоціненний скарб-це досвід, кинеш погляд вперед-побачиш, що енергія і творчий потенціал цього педагога, невичерпний. 47 років педагогічного стажу, а це системна, постійна, клопітка робота, у якій було все: досягнення,прикрощі, радість, тривога, переживання, любов дітей. Постійно в русі, ніколи не зупинятися перед досягнутим, мабуть, саме це надихає Ганну Іванівну на життя. Сьогодні, вона ще невпинно трудиться поруч з нами, вона сторож. А тому, саме вночі народжує нові ідеї, а вранішні години дивує нас цікавими виробами із природного матеріалу, бісеру, ниток та сірників. Тужить її душа за садком, і тому вона вложує свою любов до садка, людей у роботи, за три місяці трудилася над проектом «Мій рідний дитсадок». Із маленьких сірничків її руки зуміли відтворити весь заклад в цілому, від маленької шпаківні до великого двохповерхового приміщення, тут є все.

Працю Ганни Іванівни оцінили нагородами, яких у неї аж 123, гарними словами вдячності, а найдорожчий їй подарунок – це обійми маленьких вихованців. Коли вона заходить на подвір’я малеча вся гуртом біжить до неї, обіймає її за ноги, і дивлячись у вічі запитують: «Коли ви до нас прийдете?»

А вона погляне навколо , сльози підступлять , і відповість : «Скоро, діти, скоро…».

Сьогодні, для освіти, ВОНА - історія, а нам відданий помічник, мудрий порадник, працівникам прекрасний друг, гарна мама, щедра, добра бабуся, молода енергійна прабабуся і просто гарна людина.

Разом з нею 01 серпня 1991року була прийнята на посаду завідуючої господарством Ємець Юлія Іванівна.

У цей час дитячий садок ще підпорядковувався Славутському заводу силікатних стінових матеріалів.

2 вересня 1991року прийнято перших вихователів: Попович Марія Юріївна, Захожа Валентина Миколаївна, Цимбал Зінаїда Григорівна, Остапчук Валентина Федорівна, Власюк Жанна Миколаївна, Горбунова Валентина Григорівна. 24 вересня 1991року була прийнята музкерівником Васильєва Наталія Дмитрівна.

1 жовтня цього ж року місце медичної сестри зайняла Ляпіна Олена Василівна , а на посаду помічника вихователя прийняті Малявчик Тетяна Степанівна, Ковальчук Ніна Дмитрівна, Гавура Раїса Андріївна.

2 жовтня 1991року в заклад прийшов бухгалтер – Пермінова Галина Петрівна та вихователь- Андрущенко Галина Володимирівна.

Новоприйнятим працівникам прийшлося нелегко.Старанно,без норми робочого дня, працювали всі: вивозили сміття, розбивали та оформляли ігрові майданчики, робили клумби, робатки, городи, займалися оздобою та оформленням приміщення.

Щоб розпочати навчально – виховний процес пізніше були прийняті: вихователь-методист Остапчук Міра Йонівна, вихователь Броніч Антоніна Петрівна, помічник вихователя Демянчук Людмила Григорівна, праля Горобець Тетяна Іванівна та кухар Пилипчук Людмила Іванівна.

І тоді мрія малечі та молодих батьків, новозбудованого мікрорайону «Сонячний», збулася.

5 лютого 1992року в дитячий садок поступають перші діти.

Їх було 14. На 1січня 1993року в ясла-садку уже нараховувалось 173дитини.

В закладі було створено усі умови для перебування дошкільнят.

Поступово колектив поповнювала молодь .

Гарна музична зала

Оформлено приймальні

Закуплено спортивний інвентар

Почали працювати перші спортивні гуртки

Закуплено іграшки для малечі

В ігрових кімнатах для дітвори створено розвивальні осередки

Нові меблі прикрашали кожну групу

Згідно наказу Славутської міської Ради №34 від 27.01.1994 року було прийнято рішення “Про передачу заводом силікатних стінових матеріалів дитячого садка №2 міському відділу освіти ” - до 1.02.1994р.

Незабаром перший випуск дошкільнят, який відбувся в травні 1992року.

Їх було 18:

Веремій Саша
Войтюк Таня
Ляпіна Анастасія
Васильчук Андрій
Лисюк Таня
Дідушок Саша
Дідушок Оля
Гилянчук Оля
Іванчук Саша
Горобець Наташа
Зарванська Віта
Ситняк Оля
Самольчук Володя
Мельник Сергій
Селютін Сергій
Лукянчук Марина
Рідкозуб Олена
Коцюба Саша
Глибович Петрик

Тут, в дитсадку діти ходили й до першого класу.

Нині ці діти уже дорослі і приводять до садка уже своїх дітей. А Горобець Наталя та Зарванська Віта обрали професію педагога, і на даний час працюють в дошкільних закладах Славути. Горобець Наталя Дмитрівна (Миколайчук) працює у рідному садочку вихователем, тут і виховується її друга донька. Вісім випускників водять у цей самий садок своїх дітей.

Уже в 1992 році маємо 21 випуск.

Тривалий час з 2010року по 2015 рік в дошкільному навчальному закладі ясла-садку № 2 «Подоляночка» працювала завідувачем Людмила Сергіївна Курельчук.

Людмила Сергіївна — талановитий, мудрий і толерантний керівник. Це незвичайна людина виняткової душевної краси і гармонії, особистість, сповнена активності, енергійності, наполегливості. Має золоті руки та душу, дійсно, – від батька-матері та Бога. Вона володіє такою світлою енергетикою, що її вистачає для всіх. Як педагог, вона любила своїх вихованців, мала радість від спілкування з ними, вірила у те, що кожен із них зможе стати гарною людиною. Для працівників вона — вимогливий керівник, щирий співрозмовник і компетентний наставник, готовий прийти на допомогу у будь-яку хвилину. Вона завжди зрозуміє, підбадьорить, підтримає влучним словом.

Під її вдалим керівництвом спільними зусиллями колективу закладу, батьківської громади було зроблено багато: осучаснено групи: спальні, туалетні, ігрові кімнати(постелено лінолеум, пофарбовано стіни, замінено обої); створено «Кімнату здоровя», «Кабінет корекційної освіти», музей козацької слави, студію «Дивосвіт»; зроблено капітальні ремонтні роботи на харчоблоці, пральні; встановлено огорожу; проведено часткову заміну вікон, встановлено нові вхідні двері; оздоблено ігрові майданчики і т.д.

Повсякденна клопітка діяльність на відповідальній посаді вимагала повної відданості справі, наполегливості, подолання труднощів, високого професіоналізму. Із честю Л.С.Курельчук заслужила глибоку пошану серед людей, даруючи їм не тільки свої знання і досвід, але й тепло своєї душі.

На даний час наш дошкільний навчальний заклад наймолодший у місті – нам 22 роки. Ми сучасні, а тому динамічні, маємо позитивний простір і спільну мету.

З 1 вересня 2015року заклад очолила молода, творча, енергійна завідувач Дідушок Ольга Іванівна

На сьогодні директором закладу є Олена ШЕВЧУК